Jon Hopkins with Ram Dass, East Forest
Поза всіма відмінностями
Я є
Нехай судження й думку розуму
Лишаються судженнями й думками розуму
А ти існуєш поза цим
Все так
Все так
Це той самий час, щоб визнати абсурдність свого становища
Ти не той, ким ти себе вважав
Ти просто не та людина
І в цю саму мить ти можеш це осягнути
Прямо зараз
Справжня робота, яку ти маєш зробити
Знаходиться всередині твого власного серця
Всі зовнішні форми прекрасні
Але справжня робота
Це твій внутрішній зв’язок
Якщо ти відчуваєш спокій в медитації
Якщо ти справді відкриваєш своє серце
Просто заспокой свій розум
Відкрий своє серце
Облиш розум, відкрий серце
Як заспокоїти розум?
Медитувати.
Як відкрити серце?
Почати любити те, що можеш любити
І просто продовжувати розширювати це
Ти любиш дерево
Ти любиш ріку
Ти любиш листок
Ти любиш квітку
Ти любиш котика
Ти любиш людину
Але іди глибше і глибше
У цю любов
Поки не полюбиш те
Що є джерелом світла за всім цим
За всім цим
Ти не поклоняєшся воротам
Ти йдеш у внутрішній храм
Усе в тобі
Що тобі не потрібне
Ти можеш відпустити
Тобі не потрібна самотність
Бо бути самотнім неможливо.
Тобі не потрібна жадібність
Тому що ти вже маєш все.
Тобі не потрібні сумніви
Бо ти вже маєш знання.
Плутанина в тому що ти говориш “Я не знаю”
Але в мить коли заспокоєний
Ти розумієш, що насправді ти знаєш
Бо в тобі
Ти знаєш
Горизонт за горизонтом відкриватимуться тобі
Я хочу знати ким є насправді
Так наче в кожному з нас
Колись був вогонь
А для деяких з нас
Здається, що залишився самий попіл
Але коли ми розкопуємо попіл
То знаходимо там один жевріючий вуглик
І дуже обережно роздмухуємо цей вуглик
Дмухаємо на нього
Він стає яскравішим
І з цього вуглика ми відновлюємо вогонь
Єдине що важливо — цей самий вуглик
Саме це ми з тобою і святкуємо
Хоча ми прожили своє життя, повністю занурившись у світ
Ми знаємо
Ми знаємо, що є духом
Вуглик стає сильнішим
Полум’я починає злегка тремтіти
І дуже скоро ти усвідомлюєш
Що все що ми будемо робити вічно
Це сидіти навколо вогню
Григорій Місілюк 