найважчим буває чекати
як сіре небо сповнюється сірості
або білий сніг, справжній сніг,
землю огортає мов кохану:
поруч, але холодний
з першим теплом розтане
і спрагу чорної землі
собою втамує
найважчим буває просто чекати
поки повідомлення, новини, зведення та події
поки життя, рішення, зміни та наміри
поки дощ, поки сніг і поки спека
найважчим буває просто чекати,
спостерігати, мовчати, говорити, замовчувати
думати та чекати, чекати та думати
подекуди найважче саме це,
і в цих очікуваннях, прикутий до спостережень
одного дня знайдеш себе іншим:
новим, виразним, бо настане час діяти,
але чекати буває найважчим
і поки чекаєш
час плине густий,
як білий дим:
важче повітря, ногами стелеться…
не роби нічого, рішень не приймай
завмри, не рухайся зовсім,
але дивись уважно
це все тобі потім знадобиться
хто вміє чекати — здатен бути вірним
прийде час, час прийде…
чекай уважно, чекай
і заради себе, не роби зайвих рухів
ти завмираєш, щоб стати сильніше,
упевнитись та переконатись:
час плине як кров
потім згадаєш ці дні з усмішкою,
як в грудях спокій розквітав
і впевненість,
не поспішай!
Григорій Місілюк 