Григорій Місілюк

неба ніжний оксамит
зорі діаманти
ніч коротка мовби мить
мерехтить світанком

розрізає спалах світ
слідом довгим згасне
місяць сяє мимохідь
безсловесним гаслом

всіх бажань у всі часи
буде недостатньо
зорі бачать хто є ти
все цілком приватно.