Совість — це те, як людина відчуває себе, коли вчиняє всі свої вчинки зі своїми моральними та релігійними переконаннями.
Совість може не відповідати законам конкретної країни чи штату. Але якщо дії людини ідуть всупереч з її власними поточними моральними та релігійними переконаннями, тобто всупереч з її власною совістю — тоді буде боліти.
Але ці кордони розмиті. І легко розмиваються. Уявляєте, наскільки межі совісті конкретних людей розмиті між собою? Разом з тим, зрада совісті це завжди боляче.
Совість — це особиста справа кожної людини. Люди самі собі роблять боляче. Повірите чи ні, але найсильнішу позицію займають ті, у кого совісті немає зовсім. Совісті немає, і нічого не болить. Є тільки бажання та засоби їх досягнення. І при цьому люди без совісті чудово розуміють, що в інших людей ця совість є. І це вже називається гра в котів та мишей. Де ті, в кого совісті немає, граються з тими, в кого вона є. А ще граються між собою, але це вже приватне. Звісно ж, все в межах справедливості.
Григорій Місілюк 