Григорій Місілюк

Зелений ллється світла блиск
твоїх очей,
і невгамовний серця стук
палких ночей.

Тонка на дотик як папір,
як пелюстки́…
Стуляє очі запах твій,
вгортає в сни.

Зимовий вечір об’єднав
серед пісéнь,
і теплим світлом підкорив
твоїх натхнень.